понеділок, 8 жовтня 2012 р.



Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей
                                     з психофізичними вадами


Коли йдеться про дітей із порушеннями психофізичного розвитку, то діагностична робота полягає насамперед у виявленні психологічних особливостей, які перешкоджають засвоювати навчальний матеріал і, власне, визначають особливі освітні потреби, що вирізняють таких дітей як особливу категорію.
Як правило, в супровідних документах із ПМПК вказується психолого-педагогічний діагноз дитини та спеціальна програма, за якою вона повинна навчатися. Проте спеціальне навчання, незалежно від того, навчається дитина з педагогом індивідуально чи у спеціальному класі, побудоване на знанні її індивідуальних особливостей та індивідуальному підході. Адже діти в межах встановленого діагнозу можуть мати особливості, суттєві для педагогічної роботи з ними.
Все це шкільний психолог вивчає у співпраці з педагогом, що дозволяє виробити індивідуальну програму педагогічної роботи з дитиною. Надалі психолог звертається до вивчення причин тих чи інших особливостей навчання і поведінки дитини на запит педагога чи батьків.

Принципи, яких необхідно дотримуватися під час обстеження дітей із розладами розвитку:
       комплексне вивчення дитини;
       динамічне вивчення дитини;
       цілісне, системне вивчення, коли виявляється первинний дефект і вторинний розлад; вивчення відбувається в процесі діяльності;
       якісно-кількісний підхід до аналізу даних, отриманих у процесі психолого-педагогічної діяльності.
Психолог мас проводити ретельний облік профілактичної, діагностичної, розвивальної, коригувальної і реабілітаційної роботи з дитиною.

ЕТАПИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗЛАДІВ РОЗВИТКУ В ДІТЕЙ
І етап -— скринінг.
На цьому етапі виявляється на­явність відхилень у психофізичному розвитку дитини без точної кваліфікації й характеру їхньої глибини.
Завдання: своєчасне виявлення учнів із різними відхиленнями й розладами психічного розвитку в умовах масових освітніх установ, орієнтовне визначення спектра психолого-педагогічних проб­лем розвитку дитини, що дозволяє вирішувати проблеми, пов'язані з оцінюванням якості навчання й виховання дітей в освітній уста­нові (виявляти недоліки виховно-освітнього процесу в конкретній освітній установі, а також недоліки тієї чи іншої програми на­вчання й виховання дітей).
ІІ етап — диференціальна діагностика відхилень у розвитку.
Мета — визначити тип відхилення в розвитку. За його результатами визначається напрям навчання дитини, вид і програма освітньої установи.
Завдання:
1)        розмежування ступенів розладу розумового,  мовленнєвого й емоційного розвитку дитини;
2)        виявлення первинного і вторинного розладів і системний аналіз їхньої структури;
3)        оцінювання відхилень психічного розвитку в разі розладів зору, слуху, опорно-рухового апарату.
ІІІ етап — феноменологічний.
Його мета — виявлення індивідуальних особливостей дитини, тобто тих характеристик пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, працездатності, особистості, які властиві лише конкретній дитині й мають ура­ховуватися в подальшій роботі з нею.
Завдання:
1)        виявлення індивідуальних психолого-педагогічпих особливостей дитини;
2)        розроблення індивідуальних коригувальних програм розвитку й навчання;
3)        визначення умов виховання дитини, специфіки внутріншьо-сімейних взаємин;
4)        допомога в ситуаціях утруднень у навчанні;
5)        професійне   консультування  і  професійна  орієнтація  підлітків;
6)        розв'язання проблем соціальпо-емоційного плану.

Програма обстеження психічного розвитку дитини
Психологічне обстеження дитини передбачає:
• виявлення особливостей її психічного розвитку;
• встановлення порушень психічного розвитку;
• визначення особистісних порушень поведінки, системи відносин до навчальної діяльності і самому собі;
• виявлення збережених, потенційних і компенсаторних можливостей дитини;
• встановлення відношення до норм поведінки і ціннісних орієнтацій, відмінностей у ставленні до товаришів;
• визначення оптимальних умов навчання, розвитку, соціальної адаптації.
Запропонована програма диференціальної діагностики порушень психічного розвитку дитини є зразковою. Вона може бути змінена в залежності від віку дитини, його індивідуальних особливостей і характеру порушень.

Схема обстеження
I. Загальні відомості про дитину і його сім'ї
Прізвище, ім'я, по батькові дитини.
Рік народження (вік)
Відвідування групи дитячого саду або класу школи
II. Особливості психічного розвитку дитини
1. Особливості уваги дитини.
Стійкість, концентрація, розподіл, переключення. Відволікання і коливання уваги. Неуважність та її причини. Увага і працездатність.
2. Особливості сприйняття і спостережень.
 Запам'ятовування (темп, обсяг), зберігання (міцність, тривалість), впізнавання (відомого в новому). Відтворення: відтворюючий, пізнають, що полегшує (повнота, точність, послідовність). Забування (часткове, глибоке, ситуативне).
3. Вид пам'яті (зорова, слухова, моторна, змішана). Рівні пам'яті (механічна, смислова, логічна). Порушення пам'яті.
4. Особливості мислення.
 Перебіг розумового процесу. Стан темпу, активності, послідовності, доказовості і критичності судження. Встановлення причинно-наслідкових залежностей і функціональних зв'язків. Труднощі в протіканні розумових операцій (аналізу, синтезу, аналогії, порівняння, абстракції, узагальнення, класифікації). Труднощі в побудові висновків, узагальнень, висновків.
Особливості засвоєння понять (диференційованість, підміна понять, виділення істотних ознак, формування визначень).
Стан видів розумової діяльності: наочно-дієве, наочно-образне, понятійне мислення. Творче і репродуктивне мислення. Порушення мислення.
III. Обстеження особистісних особливостей
1. Особливості почуттів, емоцій, волі.
Перебіг емоційного процесу. Порушення емоцій, схильність до афективний спалахів, депресії, емоційної неадекватності. Порушення вищих почуттів.
Перебіг вольового процесу. Співвідношення емоцій і волі. Порушення у розвитку волі, впертість, легка сугестивність, податливість, капризи, негативізм, імпульсивність, розв'язність.
2.Особа і поведінка.
Інтереси, потреби, ідеали, переконання особистості. Позиція особистості.
Характер у системі взаємовідносин особистості. Порушення в спілкуванні особистості. Характер і темперамент. Порушення в поведінці та характері особистості: замкнутість, аутизм, самолюбство, надмірна образливість, егоїзм. Завищений рівень домагань. Грубі порушення у спілкуванні та поведінці.
3.Діяльність особистості.
Розвиток потенційних можливостей у діяльності. Сензитивність вікових періодів і провідний вид діяльності.
Мотиви різних видів діяльності: ігрової, навчальної, трудовой.
Розвиток потенційних можливостей особистості в діяльності.
Порушення працездатності, відносин до діяльності, стомлюваність.

Рекомендовані методики:
Психолого-педагогічна готовність до навчання у школі
1.      Діагностика мотиваційної готовності за методикою «Ставлення дитини до навчання у школі».
2.      Діагностика  інтелектуальної готовності за методикою Керна-Йірасека.
3.      Діагностика  емоційно-вольової готовності за методикою «Шифровка».
4.      Замістьназваних методик може бути використана «Методика діагностики готовності до навчання у школі дітей шестирічного віку» (авторський колектив: Н. Стадненко, Т. Ілляшенко, А. Обухівська).
Відчуття та сприймання. Використовується спостереження за ігровою та навчальною діяльністю, а також комбіновані тестові завдання, що поєднують у собі вивчення уваги і пам'яті.
Пізнавальні інтереси, зацікавленість. Спостереження за ігровою, навчальною, трудовою діяльністю.
Навчальні знання, уміння, навички:
1.         Повідомлення дитиною загальних відомостей про себе (прізвище, ім'я, вік, домашня адреса).
2.         Орієнтування у часі (визначення часу на годиннику, диференціація пір року, частин доби).
3.    Просторова орієнтація (диференціація понять «ліворуч— праворуч», «зверху-знизу», «посередині — скраю»).
4.    Сприйняття нової інформації (світ професій, переказ оповідання, опис предметного (сюжетного) малюнка).
5.    Розуміння завдання і дія за усною вказівкою (читання тексту, переказ, складання геометричних конструкцій за зразком, послідовність виконання дій: графічний диктант, методика Керна — Їрасека на шкільну зрілість»лабіринт.
Особливості мислення
Загальні види мислення
1.    Порівняння двох предметів за схожістю та відмінністю ознак.
2.    Вилучення зайвого предмета в ряду.
3.    Знайти пропущений предмет в ряду.
4.    Класифікація предметів за однією, двома ознаками.
5.    Складання цілого з частин.
6.    Узагальнення групи понять чи предметів одним словом.
7.    Називання предмета за описом.
8.    Послідовне розміщення трьох картинок, пов'язаних одним змістом.
9.    Методика Равена на визначення загального інтелектуального рівня.
10.     Кубики Косса.
11.             Логічна мозаїка.
12.     Загальна обізнаність (чому м'яч не тоне у воді, чому голка довга і гостра, з чого виготовлено предмети, що можна рахувати парами).
13.     Що зображено неправильно (абсурдні картинки).
Психометричні метода дослідження інтелекту:
1.    Методика Векслера.
2.    Таблиці Равена.
Особливості пам'яті
1.       Запам'ятовування десяти предметних малюнків.
2.     Відтворення трьох геометричних конструкцій. Числовий ряд у змішаному порядку.
3.  Розміщення розрізнених картинок відповідно до запропонованого зразка.
4 Тест короткочасної пам'яті (за Ю. Гїльбухом).
5.Метод піктограм (за А.Лурія).
Особливості уваги
1.    Коректурна проба.
2.         Таблиці Шульте.
3.    Знаходження двох однакових предметів у групі схожих предметів.
4.    Перелік відмінностей у сюжетах двох картин.
5.   Порівняння предметних зображень з еталоном форми.
6.    Лабіринт.
7.         Розміщення фігур у відповідних пазах.
8.         Якого елемента не вистачає в зображенні.
9.         Рахунок за Крепеліним.
10.   Проби на переключення уваги за допомогою модифікації таблиць Шульте («Червоно-чорна таблиця»).
Методики для дослідження особистісних особливостей, емоційно-вольової сфери:
1.    Дослідження самооцінки за методикою Дембо—Рубінштейн.
2.    Особистісні опитувальники(Айзенк, Кеттел, ММРІ, Шмішек, Личко, Русалов, Баса-Дарки).
3.    Шкала оцінки тривожності Спілбергерга, Тейлора.
4.    Опитувальник САН.
5.    Соціометричне анкетування.
6.    Методика Р. Жиля (міжособистісні стосунки молодшого школяра).
Особливості мови
1.         Техніка читання.
2.    Словниковий запас (закінчення слів, дібрати антоніми).
3.    Повторення речень, групи слів (18 складів).
4.    Тест для перевірки фонематичного слуху (за Ю. Гільбухом).
5.    Назва слова, де є вказана буква.
6.    Складання речення із запропонованим словом (двома, трьома словами).
Уміння вчитися
1.         Спостереження за самостійною діяльністю дитини.
2.    Спостереження за діяльністю дитини у групі, колективі.
3.    Спостереження за виконанням спеціально поставлених завдань.
Проективні методи дослідження особистості:
1.    ТАТ.
2.    Тест фрустації Розенцвейга.
3.    Метод незавершених речень.
4.    «Будинок, дерево, людина».
5.    «Неіснуюча тварина».
6.    «Малюнок сімї».
7.    «Автопортрет».
8.    Кольоровий тест Люшера.   
Методи профдіагностики:
1.    Методика «Мотиви вибору професії».
2.    Тест Холланда на визначення типу особистості.
3.    ДДО «Я віддаю перевагу».
4.    Опитувальних професійних нахилів.
5.    Карта інтересів.
Особливості діагностики когнітивної (пізнавальної) сфери, моторики та мовлення
1. У 1-му класі для діагностики рівня розумового розвитку учнів використовується методика Е. Замбацявічене, методика «Класифікація предметів» (дитячий варіант), методика «Класифікація об'єктів за двома ознаками» (лото В. Когана), розуміння змісту оповідань, оповідань із прихованим змістом, розуміння змісту сюжетних картин.
Вивчення особливостей розвитку пам'яті проводиться за методиками «Запам'ятай малюнки і назви їх», «Що змінилося?», «Нісенітниці»» «Запам'ятовування геометричних фігур» (Ф. Рибакой), а також за методикою А. Леонтьєва, А. Лурії. Вивчення особливостей уваги проводиться за методиками: П'єрона—Рузера, « Таблиці Шульте», «Знайди і викресли» (5—7 років).
Дослідження сприйняття проводиться за методикою Н. Лук'янової.
 Конструктивна діяльність— за методиками: « Дошка Сегена», «Поштоваскринька», «Кубики Кооса», «Розрізні фігури».
2. У 3, 5, 9-х класах, використовуються такі методики, психологічного обстеження (за вибором психолога та залежно від мети обстеження):
       дослідження уваги та сенсомоторнйх реакцій «Коректурна проба», « Лічба за Крепеліном» тощо);
       дослідження сприйняття (методика «Компаси», методика «Годинник»);
        дослідження пам'яті (проби на запам'ятовування, метод піктограм А. Лурії);
   дослідження рівня розумових процесів (розуміння розповідей, сюжетних малюнків, встановлення послідовності подій, класифікація, виключення тощо).


Підготували: Луковська С.О, Демидась С.Р.,
методисти лабораторії ППСР ТОКІППО